Нове Покоління для Нової України

ІСТОРІЇ, ЯКІ НАС ЗМІНЮЮТЬ

“Мене звати Катерина, я родом з Києва. До вступу в УКУ працювала кореспондентом Радіо Свобода, але давня мрія переїхати до Львова, а пізніше й загадковий виш, який активно обговорювали в журналістських колах, взяли гору. Лишивши позаду столицю і кар’єрні обрії, я стала студенткою Магістерської програми з журналістики УКУ. За майже два роки, проведені у спільноті Українського католицького університету, я ще жодного разу не пожалкувала про свій вибір. Такої журналістики я ще не вчила, а такого рівня порозуміння і кооперація між викладачами, студентами і гостями нашого університету я до цього не зустрічала. Впевнена, за свою нинішню роботу на Громадському телебаченні і широке коло цікавих людей, якими наповнилося моє життя, маю дякувати своїй магістерській програмі і УКУ в цілому. Тепер переді мною стоїть нове завдання – користуючись професійним досвідом і опираючись на суспільні цінності і зацікавлення, побудувати ЗМІ нового зразка, яке буде працювати на людей і для людей.”

«Народився та закінчив середню школу у містечку Красний Лиман, що на Донеччині. Отримував ступінь бакалавра української філології у Слов’янському державному педагогічному університеті. З червня 2013 року працював у місцевому інтернет-виданні “Slavinfo”. З початком сумних подій квітня 2014 року (поява ДНР та ЛНР) почав співпрацювати з українськими телеканалами як фіксер та журналіст. 16 квітня 2014 року до моєї кімнати у гуртожитку увірвалася група бойовиків ДНР. За збігом обставин, якраз в цей в час я знаходився в іншій кімнаті. Мене попередили друзі і я ніч переховувався в одній із кімнат. Бойовики забрали усі мої цінні речі та документи. Зранку я покинув межі області. За два дні дістався Львова. Там я знайшов притулок в УКУ, завдяки Ігорю Балинському. Прожив у Львові все літо. У серпні вступив до Школи журналістики УКУ.

Наразі я навчаюся в Школі журналістики УКУ. Покращую свої знання, уміння та навички. Час від часу буваю вдома на сході, готую звідти журналістстькі матеріали.»

«Навчання в УКУ не є легким. Проте академічне життя аж ніяк не монотонне та нудне – навчальний процес насправді є дуже цікавим, насиченим і різнобічним. З власного досвіду скажу, що кожного року практика була для мене чимось особливим, адже це й археологічні розкопки, і робота в архіві, і вчителювання в школі. Ці речі назавжди залишаться в мені, і я завжди з приємністю згадую їх; вони були чимось яскравим, якоюсь пригодою в моєму житті. В УКУ ви маєте чудову нагоду стати справжнім сучасним науковцем, фахівцем зі своєї спеціальності високого рангу і водночас людиною з широким кругозором. Все залежить від того, наскільки Ви готові вкласти себе у цю справу. А вже можливості УКУ Вам дає»

“УКУ – особливе місце, особливе середовище, особливі люди. Це як оаза в пустелі буденності й байдужості. В УКУ вчишся пізнавати Бога, ближнього, себе… Вчишся любити і розуміти Любов. Якщо хочете потрапити в особливий світ – заходьте в УКУ. Якщо хочете будувати цей світ – приєднуйтесь до спільноти УКУ”

“Український Католицький Університет – це навчальний заклад європейського зразка на території України. Тут кожен здатен втілити свої ідеї та отримати якісну вищу освіту. В університеті панує атмосфера щирості і довіри, відкритість викладачів, деканату і ректорату до студентів. Університет дає можливість розвиватись як науково, так і духовно. Дає можливість побачити світ по-новому, виховуючи патріотичні погляди на життя. Спонсорська стипендія мотивує мене до ще більшої праці над собою і кращого вивчення академічних предметів, щоб виправдати покладені на мене надії”

“Можна багато говорити про академічну складову, про доброзичливу атмосферу чи безліч можливостей, які пропонує нам, студентам, університет. Можна підібрати безліч цікавих спогадів та історій про те, як УКУ став для кожного із нас сходинкою особистісного зростання. Проте, якщо не шукати патетичних фраз і думок-стереотипів, щоб я сказала про УКУ? УКУ – місце смачної їжі. І я маю на увазі не лише їдальню, яка, безумовно, є ще й місцем зустрічей та розмов. Я ж говорю про знання, які є їжею розуму. Як казав французький письменник Анатоль Франс: «Щоб перетравити знання, потрібно поглинати їх з апетитом». Саме таку спрагу до знань та життя розвиває в нас навчання в УКУ”

“Український Католицький Університет – гарний фундамент для майбутнього життя. Окрім високоякісної освіти, тут вчать бути відповідальним, ініціативним, вчать бути лідером. Атмосфера університету створює родинний затишок, адже всі добре знаються, творячи одну спільноту, де кожен є важливим. Водночас УКУ допомагає розкрити всі сильні сторони особистості через різноманітні програми, семінари та зустрічі. А сильна освітня база та підтримка університету дозволяє студентам продовжувати навчання у престижних університетах Європи та Північної Америки”

“УКУ – це маленький світ, який відкриває Тобі безліч можливостей, який знайомить Тебе з морем позитивних, надзвичайно розумних і талановитих людей.  Світ, у якому кожен може вільно виражати свої погляди, думки та побажання, а атмосфера, яка тут панує, заставляє йти вперед і досягати поставлених цілей”

Він став першим українцем, який у 2011 році захистив докторат з богослов’я в Оксфордському університеті (Великобританія). Після отримання бакалаврату в Львівській богословській академії він спочатку закінчив магістратуру, а потім і ліценціат в Лювенському католицькому університеті (Бельгія).

“УКУ, а тоді ще Львівська богословська академія стала першою сходинкою у моїй науковій кар’єрі. Ті наукові підходи, дискусії, особистий розвиток, яким мене «огорнули» під час навчання, вплинули на мій подальший науковий вибір. Вже згодом, навчаючись в Лювені, готуючи свій докторат в Оксфорді, я дотримувався тих принципів, які були закладені ще під час навчання у Львові. І зараз цей принцип я намагаюся передавати нашим студентам”.

Волтер П. Гендрікс залишив 3,8 млн. доларів на розвиток Українського  Католицького Університету (УКУ). Батьки п. Гендрікса (Володимира Грицишина) походили з смт. Поморяни Львівської області в Україні, а він народився у 1921 році в Брукліні та від 1966 року до виходу на пенсію у 1991 році викладав економіку та суспільні науки у школі ім. Стайвесента (Stuyvesant High School) у Нью-Йорку, яка належить до найкращих публічних шкіл в США. Він був філантропом з почуттям гумору, відкритим до спілкування, який постійно поглиблював свої знання.

Присвятивши своє життя освіті, він надіявся, що «мета та розвиток УКУ, цього  славного навчального закладу, благословить Україну добром та переможе зло».