2-11 квітня команда Українського католицького університету та Національного університету «Києво-Могилянська Академія» взяли участь у світовій конференції Національна Модель ООН, що в Нью-Йорку. Ця подія увійшла в історію як перша участь українських університетів у світовій Моделі ООН наживо з часів її заснування у 1927 році.
За словами учасників, команда використовувала кожну хвилину свого перебування у США для розповідей про брутальну війну, яку росія веде проти України. У результаті комада здобула значну підтримку і особливу відзнаку від Національної моделі ООН, яку досі не видавали жодній команді – подячне визнання за вагому та видиму участь української делегації.
У цьогорічній конференції взяло участь понад 3500 студентів з усього світу. Українську команду представляло 6 студентів УКУ-НаУКМА, яких тренувала та супроводжувала факультетська порадниця Галина Процик та керівниця Українського центру ресурсів та розвитку університету МакЮвен Лариса Гайдук.
Про те, що таке Національна Модель ООН та як зустрічали першу команду з України у США розповідає Галина Процик, викладачка кафедри політичних УКУ, керівниця відділу міжнародних академічних зв’язків.
Національна Модель ООН – це не просто найбільша і найстаріша модель ООН на університетському рівні у світі, яка готує нових громадян світу громадян, активних людей, які прагнуть до мирного, багатостороннього розв’язання конфліктів і справедливого, сталого людського розвитку. Її основною прихованою цінністю є формальна асоціація із Департаментом глобальних комунікацій Організації Об’єднаних Націй та використання процедурних правил моделювання, розроблених в 1990-х роках спільно з Інститутом ООН з підготовки та досліджень (UNITAR).
Фактично, це така собі кузня кадрів, де світова університетська молодь відточує навички роботи у понад 25 комітетах ООН, які максимально відображають реальні процедурні рамки щоденної дипломатичної та адміністративної роботи ООН. Не дивно, що велика кількість випускників НМУН впевнено здобувають пропозиції професійного стажування, а згодом і пропозиції працевлаштування як серед адміністративного персоналу ООН, так і серед працівників дипломатичних місій, постійних представництв країн при ООН. Практичний досвід та вміння вести багатосторонню дипломатичну співпрацю за допомогою розуміння чітких і максимально реальних комітетних правил та процедур ООН – є однією із найбільших переваг НМУН, яку не можуть відтворити жодні інші академічні майданчики у такому світовому масштабі. Не дивно, що вона відкриває двері у реальний світ багатосторонньої дипломатії для багатьох її учасників.

Ми готувалися до цієї події впродовж останніх трьох років 2019-2022. Спільно із нашим партнером канадським університетом МакЮвена, ми започаткували спільний проєкт із підготовки студентської команди НМАН в Україні. Спільними зусиллями нам вдалося провести десятки спільних онлайн-тренінгів, декілька спільних онлайн-шкіл, організувати спільний онлайн-курс за методикою Collaborative online international learning, взяти участь у декількох регіональних змаганнях, зокрема у м. Ерфурт (Німеччина, 2019 р.), започаткували перші студентські клуби НМАН в Україні. Ми доклали гігантських зусиль для того, щоб якнайкраще підготуватися до цього дебюту і гідно представити першу в історії українську академічну спільноту.
Останній рік був особливо важким, адже усією командою ми щотижня тренувалися і відточували свої навички у дослідженнях, написанню політик, публічних виступах, пошуках компромісів, критичному мисленню, переговорах та багатосторонній дипломатії (country research, policy writing, public speaking, compromise, critical thinking, negotiation and multirateral diplomacy). Методом жеребкування нашій команді випала честь представляти європейську країну, державу-члена ЄС – Словенію. І ми зробили все можливе, щоб максимально зануритися у політичне, соціальне та економічне життя цієї країни. І мушу визнати, що наша спільна команда зробила це дуже якісно та ґрунтовно. Я дуже пишалася нашими студентами і розуміла, що з такими результатами ми неодмінно досягнемо успіху.
А тоді почалася війна, яка змінила все… Ми зіткнулися із неабиякими викликами. Наша команда, здавалося, на мить втратила зв’язок у середині. Через скасування авіарейсів, вимушене переселення членів команди у інші регіони та країни, постійні обстріли та бомбардування Києва, наша участь та поїздка до Нью-Йорку в певний період стала просто неможливою. Але здаватися це не про нас, українців. Ми розуміли, що представити стійку і відважну академічну Україну у цей час на світовій Моделі ООН – це наша місія і завдання.
Нашим покликанням стала нова ціль – донести світовій академічні спільноті насамперед правду про брутальну російську агресію і напад на нашу мирну державу, привернути їхню увагу, розворушити їхню совість, і закликати їх до конкретних дій для допомоги Україні, а не мовчазного споглядання. Скажу відверто, що наша фізична участь стала можливою лише завдяки підтримці наших партнерів із MacEwan University, які попри усі обставини, надали ресурси і зібрали нашу команду у Варшаві, звідки ми попрямували через Стамбул у Нью-Йорк.
За понад тиждень проведення світової конференції наша спільна делегація брала участь у засіданнях шести комітетів ООН, провела зустріч із Постійним Представництвом України при ООН (саме напередодні голосування за призупинення членства росії у Раді ООН з захисту прав людини), відвідала штаб-квартиру ООН у Нью-Йорку, провела просто сотні зустрічей і розмов із делегаціями інших університетів із інших країн, з якими ділилися свідченнями про війну в Україні. Завдяки підтримці борду НМУН, зокрема виконавчому директору пану Майклу Ітону, ми провели дві панельні дискусії про війну в Україні, яку відвідали тисячі студентів та їхніх викладачів. На ній ми голосно заявили про небезпечну пропагандистську діяльність центрів російських та євразійських студій в університетах по всьому світу та необхідності деколонізації східноєвропейських та славістичних студій. Нашим закликом також стала необхідність творення нового наукового сенсу у спосіб, що включає українську історичну, політичну і соціально-економічну ідентичність.

Ще однією знаковою подією на конференції, над якою ми плідно працювали, став церемоніальний виступ пані Наталі Мудренко, радниці Постпредставницва України в ООН та першої в історії НМАН української keynote спікера, яка перед цією масштабною аудиторією ще раз своїм вагомими аргументами закликала засудити невиправдане російське вторгнення в Україну і закликала усіх учасників до проведення рішучих реформ і змін до кращого світу, а також використати цю сесію для розгляду та обговорення шляхів припинення зловживань росії проти України, міжнародного права та Статуту ООН, щоб знайти можливі рішення забезпечити ефективність ООН для захисту миру та безпеки та «врятувати наступні покоління від лиха Третьої світової війни!».

Ми використовували кожну хвилину свого перебування, кожний куточок і кожний майданчик для розповідей про брутальну російську агресію. У результаті ми здобули значну підтримку і особливу відзнаку від Національної моделі ООН, яку досі не видавали жодній команді – подячне визнання за вагому та видиму участь української делегації.
Після 12-16 годин щоденної просвітницької і дипломатичної роботи, для нас – це була найвища оцінка нашого першого внеску у світову спільноту НМУН. Після такого феноменального досвіду ведення дипломатичних багатосторонніх переговорів, відстоювання державних інтересів України, застосування правил та протоколів засідань комітетів ООН і їхнє вміле застосування для побудови консенсусу я з впевненістю можу сказати, що дуже пишаюся нашою командою. Вони досягли небувалого результату у такий тяжкий для нашої країни час.
А наша місія про те, щоб Україну та українські університети було назавжди інтегровано у світову спільноту НМУН – була виконана на 100%. Так, наша команда уже отримала запрошення на участь у наступній регіональній конференції НМУН, що має відбутися у листопаді 2022 року у м. Кобе (Японія). Тож попереду в нас також великі плани – створити НМУН спільноту в Україні, залучити якомога більшу кількість українських університетів до цієї співпраці і, після успішної відбудови нашої держави, таки провести регіональну НМУН в Україні, як ми раніше планували це зробити у 2025 році. Як вчив нас Патріарх Йосиф Сліпий «Великого бажайте». Ми бажаємо лише великого для нашої української академічної спільноти!