Український католицький університет та Національний університет «Києво-Могилянська академія» впродовж 2020-2021 н.р. та 2021-2022 н.р. реалізували проєкт внутрішньої кредитної мобільності. Обмін студентами став можливий завдяки програмі студентської академічної мобільності «САМ Україна», що адмініструється Британською Радою. Про підсумки реалізації проєкту, досвід учасників та плани на майбутнє — розповідаємо в цьому матеріалі.
У перший рік впровадження проєкту через карантинні обмеження вдалось організувати тільки вхідну мобільність — навчання для 20 студентів НаУКМА в УКУ у гібридному форматі. З послабленням карантинних вимог, в осінньому семестрі 2021-2022 н.р. 12 студентів УКУ навчались в НаУКМА. Вже у весняному семестрі став можливий повноцінний двосторонній обмін, і в січні 2022 р. 10 студентів з «Могилянки» стали частиною спільноти УКУ, а 14 студентів УКУ розпочали навчання в Києві.
З початком повномасштабної війни студенти УКУ були вимушені залишити Київ. Тоді «Могилянка» взяла паузу, але все ж відновила навчання в онлайн-форматі, і всі студенти УКУ успішно завершили програму мобільності.
«Зроблю акцент на чотирьох факторах, які зіграли для мене визначну роль. По-перше, навчання. Києво-Могилянська академія дала можливість вибирати курси за дуже широким спектром. Наприклад, як додаткові дисципліни, я обрав “Менеджмент стартапів” та “Публічне мовлення” англійською мовою. По-друге, локація. Київ навчив мене бути самостійним, допоміг вийти із зони комфорту та з розумом витрачати стипендію. По-третє, мережа. Тут чудові люди! Щиро радий, що долучився до студентських організацій “Білий простір” та “Спудейський вісник”. Спільні зустрічі в часі війни надзвичайно допомагали підтримувати контакт. Та останнє, культурні події. Культурно-мистецький центр (КМЦ) НаУКМА щотижня організовував цікаві заходи, на яких я зустрів багато нових друзів», — ділиться своїм досвідом Михайло Дзюбій, студент УКУ освітньої програми «Соціологія».
Студентка УКУ освітньої програми «Культурологія» Олена Павлусик розповідає, що самі студенти НаУКМА є дуже близькими по духу «уківським» через їхню проактивність та відкритість. Однак, на запитання: «УКУ чи “Могилянка”» не може відповісти: «УКУ та “Могилянка” в цілому дуже різні: “Могилянка” має свої КМЦ, “Кораблик”, студентів по всьому Подолу, а УКУ має незліченну кількість своїх переваг».
Нагадаємо, що з перших днів війни освітній процес в УКУ не було зупинено, а переформатовано в суспільно-орієнтований, тому студенти НаУКМА під час реалізації проєкту мобільності навчались безперервно та продовжували своє проживання в Колегіумі.
«Академічні програми у НаУКМА й УКУ дуже відрізняються. Але саме в цьому я й бачу прекрасну використану мною можливість: відійти від звичного вивчення теорій і термінів до чогось на кшталт обговорення текстів на “Літературі європейського модернізму” чи перекладу віршів на “Робітні художнього перекладу”. Я не можу сказати, що війна завадила мені відчути студентське життя — так, вона змінила перспективу, і замість мирних заходів разом волонтерили в Центрі волонтерства чи патрулювали кампус УКУ. Також ми з іншими студентами створили “Майстерню листів”, що займалася написанням листів для наших військових, і потроху розширювали наш цей проєкт. Усе це незабутній досвід, і я щаслива, що змогла стати частинкою цього всього», — ділиться студентка НаУКМА освітньої програми «Філологія» Катерина Шевчук.
Віталій Побережний, студент НаУКМА освітньої програми «Історія», розповідає, що УКУ вразив своїми зручностями: аудиторіями під різні потреби, трапезною, кафетеріями, розташуванням біля парку та освітніми курсами: «В УКУ я прослуховував сім курсів. З-поміж них хочу відзначити курс Тетяни Гошко “Українське середньовіччя: Русь, Польща, Литва”, бо він залишив найприємніше враження. Сповнений конкретики, великої кількости джерел та історіографії, а також постмодерного іронічного сумніву викладачки. Також хочу подякувати Ярославові Грицакові та Олені Джеджорі за неймовірно цікавий курс “Україна: історія, культура, ментальність”».
«Здебільшого заклади вищої освіти в проєктах мобільності орієнтуються на міжнародних академічних партнерів, тому з перспективи внутрішньої співпраці часто є недооціненими. Як показав наш досвід, попри карантинні обмеження та війну, студенти позитивно оцінили досвід навчання та культурної взаємодії в межах програми внутрішньої академічної мобільності. Тому ми плануємо надалі розвивати такі проєкти, як для бакалаврату, так і магістратури», — підсумовує Ольга Матійчук, керівниця академічного відділу УКУ.